В Украинском католическом университете (Львов) 14-16 марта пройдут Дни Латинской Америки

(на рус.яз.) ::: (українською мовою)

11.03.2017. IndiansWorld.org. (рус.) В рамках мероприятия запланированы лекции историков-американистов: доктора философии, преподавателя кафедры истории искусства Университета Лодзя (Республика Польша) Эвы Кубяк и кандидата исторических наук, научного сотрудника проекта «База данных иероглифической письменности майя» Калифорнийского университета (США) Юрия Полюховича. В частности Эва Кубяк выступит 14 марта с лекцией: «Колониальная архитектура Вице-королевства Перу (избранные проблемы)». В ней речь пойдет об архитектуре как инструменте в процессе евангелизации и культурной трансформации в Америке, будет дан обзор двух главных этапов развития архитектуры Вице-королевства Перу. Планируется рассказать об архитектуре религиозных орденов Перу, региональной архитектуре и многом другом.

Юрий Полюхович прочтет три лекции по истории и культуре древних майя. 14 марта состоится лекция: «Тернистым путем через джунгли: новейшие археологические исследования цивилизации майя», посвященная методам исследования археологических памятников, сохранения и документации находок. Лектор уделит особое внимание таким новейшим технологиям, как LIDAR. 15 марта аудиторию УКУ ждет лекция: «Разгадывая загадки истории: цивилизация древних майя». История древних майя будет рассматриваться в ней как неотъемлемая составляющая мировой истории, пример становления, подъема и упадка одной из самых развитых цивилизаций Доколумбовой Америки, разработавшей собственную систему письменности. Наконец, 16 марта цикл будет завершен лекцией: «Дешифруя древние знаки: о чем рассказывают надписи майя». Письменность майя считается наиболее совершенной системой фиксации человеческих мыслей и знаний на Американском континенте до европейского завоевания. Благодаря успехам в ее дешифровке нам удалось углубиться в историю майя, но этот путь по-прежнему далек от завершения, и каждая находка нового памятника считается значительным и важным событием в научном сообществе.

Мероприятие состоится по адресу: город Львов (Украина), улица Козельницкая, 2а. Вход свободный.

В Українському католицькому університеті (Львів) 14-16 березня пройдуть Дні Латинської Америки

11.03.2017. IndiansWorld.org. (укр.) У межах заходу заплановано лекції істориків-американістів: доктора філософії, викладача кафедри історії мистецтва Університету Лодзя (Республіка Польща) Еви Кубяк та кандидата історичних наук, наукового співробітника проекту «База даних ієрогліфічної писемності майя» Каліфорнійського університету (США) Юрія Полюховича. Зокрема Ева Кубяк виступить 14 березня з лекцією: «Колоніальна архітектура Віце-королівства Перу (вибрані проблеми)». У ній піде мова про архітектуру як знаряддя у процесі євангелізації та культурної трансформації в Америці, буде зроблено огляд двох головних етапів розвитку архітектури Віце-королівства Перу. Планується розповісти про архітектуру релігійних орденів Перу, регіональну архітектуру та багато іншого.

Юрій Полюхович прочитає три лекції з історії та культури стародавніх майя. 14 березня відбудеться лекція: «Тернистим шляхом крізь джунглі: новітні археологічні дослідження цивілізації майя», присвячена методам дослідження археологічних пам’яток, збереження і документації знахідок. Лектор приділить окрему увагу таким новітнім технологіям, як LIDAR. 15 березня на авдиторію УКУ чекає лекція: «Розгадуючи загадки історії: цивілізація стародавніх майя». Історія стародавніх майя розглядатиметься у ній як невід’ємна складова світової історії, приклад становлення, піднесення і занепаду однієї з найрозвиненіших цивілізацій Доколумбової Америки, що розробила власну систему писемності. Нарешті, 16 березня цикл буде завершено лекцією: «Дешифруючи давні знаки: про що розповідають написи майя». Писемність майя вважається найдосконалішою системою фіксації людських думок і знань на Американському континенті до європейського завоювання. Завдяки успіхам у її дешифруванні нам вдалося заглибитися в історію майя, однак цей шлях ще досі далекий від закінчення, і кожна знахідка нової пам’ятки вважається великою та важливою подією у науковому співтоваристві.

Захід відбудеться за адресою: місто Львів, вулиця Козельницька, 2а. Вхід вільний

 

ПРОГРАМА ЗАХОДУ:

Вівторок, 14 березня

10:00 аудиторія 013

Тернистим шляхом крізь джунглі: новітні археологічні дослідження цивілізації майя

Юрій ПОЛЮХОВИЧ

кандидат історичних наук, науковий співробітник проекту «База даних майянської писемності» Каліфорнійського університету (США)

16:20 аудиторія 405

Колоніальна архітектура Віце-королівства Перу (вибрані проблеми)

Ева КУБЯК

PhD, викладач кафедри історії мистецтва Університету Лодзя (Республіка Польща)

 

Середа, 15 березня

15:20 аудиторія 405

Розгадуючи загадки історії: цивілізація стародавніх майя

Юрій ПОЛЮХОВИЧ

 

Четвер, 16 березня

11:30 аудиторія 013

Дешифруючи давні знаки: про що розповідають написи майя

Юрій ПОЛЮХОВИЧ

 

РЕЗЮМЕ ЛЕКЦІЙ

Ева КУБЯК

PhD, історик мистецтва, працює на кафедрі історії мистецтва Університету Лодзя (Республіка Польща), авторка численних публікацій з історії колоніального мистецтва Латинської Америки XVI–XVIII століть.

Колоніальна архітектура Віце-королівства Перу (вибрані проблеми)

Архітектура, її оздоблення і малярство були першими знаряддями у процесі євангелізації та культурної трансформації в Америці. В архітектурному розвитку Віце-королівства Перу можемо виділити два головних етапи. На першому переважали класичні форми, пов’язані з європейським маньєризмом, на другому – експресивні елементи з численними бароковими оздобленнями.

Важливою подією, що змінила напрямні розвитку, був землетрус у Куско 1650 року. Він зруйнував усі колоніальні церкви попереднього періоду і започаткував нову епоху в архітектурі. Опісля загального огляду, перейдемо до окремих проблем, які видаються цікавими для осібного обговорення:

 Урбанізація в процесі завоювання та заснування колоній, створення нових сіл і міст, пристосування доіспанської забудови і функціонального призначення reducciones (сільські поселення індіанців); пристосування міської структури доіспанського періоду і поширення нових, європейських, напрямних містобудування;

 Колоніальне місто як відображення історичних процесів і соціальної структури колоніального суспільства; найважливіші інституції та їх місце (кафедральні собори, палаци, церкви, лікарні та інше); розташування будинків як вияв влади, бажання визнання і визначення соціального статусу;

 Хулі (Кольяо) – перший місіонерський центр єзуїтів; пристосування до локальних соціальних поділів і створення парафіяльних спільнот; напрямні містобудування й архітектури; поняття відкритої каплиці як знаряддя євангелізації;

 Місіонерська архітектура Перу, локальні особливості й універсальні напрямні цього різновиду забудови (порівняння Нової Ґранади, Чілоé, Параґваю, Бразилії);

 Архітектура релігійних орденів – францисканці, єзуїти, домініканці, мерседарії; архітектурні напрямні великих міських центрів і провінції; елементи оздоблення церков (головні святі релігійних орденів, американські святі, малярські композиції як історичне джерело);

 Різноманіття архітектурних матеріалів і технік як наслідок пристосування (дерево, цегла-сирець, очерет, камінь і плита); залежність регіональних ресурсів і смаків та очікувань замовників;

 «письмо» регіональної архітектури і його прочитання в таких центрах, як Ліма, Трухільйо, Кахамарка, Айякучо, Куско, Арекіпа, Ла-Пас, Сукре і Потосі; деталі оздоблень і місцеві впливи;

 Характеристика двох міських центрів: Куско і Потосі;

 Потосі – місто шахтарів; відкриття покладів срібла, економічне й символічне вираження Серро-Ріко; колоніальна архітектура як відображення функцій міста (монетні двори, резиденції та релігійна архітектура); урочисті святкування та їх описи в історичних джерелах епохи;

 Куско – місцеві та європейські впливи в архітектурі та структурі міста; важливість публічного простору; знакові фундатори колоніальної доби; місцеві та європейські архітектори, асенізатори і гончарі; креольські доми і будинки касиків (особливості оздоблення); розквіт релігійної архітектури; свята в міському просторі та функції архітектури; колоніальна архітектура сьогодні як складова ідентичності (вибрані приклади її залучення для створення релігійного образу).

 

Юрій ПОЛЮХОВИЧ

Кандидат історичних наук, історик, науковий співробітник проекту «База даних майянської писемності» (The Maya Hieroglyphic Database Project) Каліфорнійського університету, США. Автор багатьох публікацій з дешифрування писемності майя, їх історії та культури.

Тернистим шляхом крізь джунглі: новітні археологічні дослідження цивілізації майя

Історія не завжди і не одразу відкриває свої таємниці. Відшукати давні міста – цього не досить, їх потрібно дослідити! Величні руїни стародавніх міст майя здавна приваблювали вчених різних країн, завдяки чому збереглися описи та малюнки зруйнованих або втрачених згодом пам’яток, нехай і зроблені недосконало. Саме такі публікації пожвавлювали науковий інтерес до далекого минулого центральноамериканського регіону. Із плином часу методи досліджень і документації знахідок вдосконалювалися.

Цивілізація майя відома, зокрема, своєю ієрогліфічною писемністю. Коли археологи знаходять камінь, кераміку чи прикрасу з незрозумілими знаками вони, передусім, визначають, малюнок це чи напис? Успіхи у дешифруванні писемності майя дозволяють вченим «оживити» археологічний матеріал, адже за кожним із таких предметів були конкретні дійові особи та людські долі. Поєднання даних археології з епіграфічними і лінгвістичним дослідженнями допомагає значною мірою прослідкувати історичну ґенезу цивілізації, що їх створила. За останнє десятиріччя археологічна наука отримала кілька важливих технологій досліджень, зберігання і документації знайденого матеріалу, про які докладніше говоритимемо під час зустрічі.

Розгадуючи загадки історії: цивілізація стародавніх майя

Історія стародавніх майя є невід’ємною складовою світової історії й охоплює процес становлення, піднесення та занепаду однієї з найрозвиненіших цивілізацій доколумбової Америки. Сучасних дослідників майя цікавлять, передусім, як приклад стародавньої цивілізації, що розробила власну систему писемності та використовувала її для фіксації своєї історії. Археологи досі знаходять величезні міста у джунглях Мезоамерики, де проводять наукові дослідження і розкривають таємниці, які не давали спокою багатьом поколінням учених з усього світу. Завдяки успіхам у дешифруванні писемності майя, ми дізналися імена історичних діячів, назви міст і держав, описи величних подій давнини. Головні відкриття ще попереду, адже «золота ера» дослідження стародавніх майя тільки розпочинається.

Дешифруючи давні знаки: про що розповідають написи майя

Найточніша історія – та, що записана, зафіксована сучасниками, тому саме стародавнім письменам вчені надають особливої уваги. Людство впродовж тисяч років накопичувало свої знання, досліджувало світ навколо, узагальнювало й осмислювало сенс буття і передавало практичний досвід від покоління до покоління. З метою фіксації думок йому потрібно було знайти спосіб зберігання інформації, що уможливив би її подальше використання нащадками. Здійснити цю мету можна лише за допомогою певної системи умовних знаків – писемності.

Писемність майя вважається найдосконалішою системою фіксації людських думок і знань на Американському континенті до європейського завоювання. Завдяки успіхам у її дешифруванні нам вдалося заглибитися в історію майя, однак цей шлях ще досі далекий від закінчення і кожна знахідка нової пам’ятки вважається великою і важливою подією у науковому співтоваристві.