Шаман-К’авііль – новий правитель Коби

(на рус.яз.)

У черговому випуску часопису The PARI Journal опубліковано статтю М. Кон та О. Еспарси про новий монумент, знайдений у 2010 році на території городища Коба (штат Кінтана-Роо, Мексика).[i] Він первинно був нижньою частиною стели 11 і чудово зберігся, що є винятковим випадком для корпусу Коби. Особливо цінною знахідку робить викарбуваний у камені ієрогліфічний текст, що містить згадку про невідомого раніше правителя Коби, а також дозволяє зробити певні припущення стосовно ролі цього царства в загальній політичній системі стародавніх майя. Нижче ми коротко ознайомимо читачів сайту «Мир индейцев» з головними тезами статті М. Кон і О. Еспарси.

Мапа «Групи Коба», на якій вказане місце розташування верхньої частини стели 11 (за І. Грехемом та Е. фон Еу)

Городище Коба було важливим центром цивілізації майя класичної доби. Варто відзначити, що на двох панелях з городища збереглися записи топоніму Коба, отже, можна припустити, що його назва лишилася незмінною з тих часів. Водночас, як показав Н. Грюбе, змінний основний знак «емблемного ієрогліфа» місцевих царів читається Ік’хаабхо’ або Ек’хаабхо’. Найімовірніше, що Ік’хаабхо’ – це давня назва царства, столицею якого було місто Коба.[ii] Хоча в Кобі виявлено доволі багато монументів (34 стели, 18 різьблених панелей, різьблений вівтар)[iii], вони здебільшого вкрай погано збереглися, що створює суттєві труднощі при реконструкції списку правителів і подій політичної історії. Через це відкриття нових ієрогліфічних текстів набуває особливого значення. Останніми роками інтерес до написів з Коби помітно зріс, їхнє дослідження стало предметом спеціальних публікацій відомих епіграфістів С. Гронемейера,[iv] Д. Стюарта,[v] С. Гюнтера,[vi] П. Біро, О. Еспарси. Читач сайту «Мир индейцев» має змогу скласти загальне уявлення про історію Ік’хаабхо’ з відповідного розділу матеріалу «Классический и послекласический Юкатан по данным письменных источников», написаного українським дослідником В. Талахом.[vii]

Верхній фрагмент стели 11 всередині святилища і розташований перед ним округлий вівтар (фото М. Кон)

Що ж стосується стели 11, то її верхню частину, встановлену перед фінальними сходами «Споруди 1» у «Групі Коба», першим описав ще славетний археолог Т. Малер, котрий відвідав Кобу в 1891 році. У своїх подорожніх нотатках він згадує, що місцеві індіанці шанують монумент, оскільки вважають, що в цьому місці поховано їхнього святого. Побожне ставлення до стели 11 лишалося незмінним й багато років потому, навіть у другій половині ХХ століття нечисленні мешканці Коби робили підношення і проводили обряди викликання дощу перед цим та іншими монументами.[viii] У 2010 році археологи вели розкопки в «Групі Коба» і знайшли нижній фрагмент стели 11, що його було розміщено між першими сходинками сходів «Споруди 1», трохи позаду святилища, в якому встановлено верхню частину монумента. Під новим фрагментом археологи виявили поховання з багатими підношеннями, що включали сім мушель спонділуса, дві бусини з мушель, мушлю равлика, два оброблених фрагменти перламутру, два фрагменти сірих обсидіанових лез, а також сокиру, бусини і вушні вставки з жадеїту та поліровані й неполіровані фрагменти цього цінного каменя.[ix]

Поховання під нижнім фрагментом стели 11 і підношення звідти (фото М. Кон)

Відомо, що деякі стели Коби ще в давнину було перенесено з їхнього оригінального місця в іншу частину городища, при цьому часто від таких монументів вдається знайти лише верхній або нижній фрагмент. На думку археологів, саме так могла скластися доля стели 11: за якийсь час після встановлення монумента, можливо уже в посткласику, його верхню частину перенесли в інше місце, а нижня й далі закривала багате поховання.[x]

Положення нижнього фрагмента стели 11 в момент завершення розкопок (фото М. Кон)

Новий фрагмент стели 11 вирізняється з-поміж інших монументів Коби гарним станом збереження зображень та ієрогліфічного тексту. Ми можемо на ньому побачити нижню частину тіла правителя, перед яким стоїть на колінах зі зв’язаними руками принижений бранець. Схожі сцени відомі й на інших монументах з Коби, зокрема стелах 1, 4 і 6, на яких місцеві владарі та владарки стоять на полонених чи поряд з ними.[xi] Ієрогліфічний напис фрагмента складається із другої половини основного тексту стели 11 і підпису бранця. Для розуміння історії Коби особливо цінним є текст у колонках G та H, який починається, точніше продовжується, з інтервального числа, що веде до дати 9.9.19.2.3, 9 Ак’баль 11 Поп (16 березня 632 року), коли відбулося пов’язання білої пов’язки на голову калоомте’ Шаман-К’авііля, а далі сказано про ювілейне розкидання пахощів у день завершення двадцятиліття 9.10.0.0.0, 1 Ахав 8 К’айаб (27 січня 633 року). Вираз «пов’язано білу пов’язку на його голову» є традиційною для текстів майя формулою опису воцаріння і зокрема часто зустрічається в Паленке. Отже, 16 березня 632 року в Кобі відбулася коронація нового правителя. Його ім’я та титул записано як калоомте’ Шаман-К’авііль. Хоча спокусливо порівняти словосполучення калоомте’ шаман із відомим на Юкатані класичної доби титулом шаман калоомте’, тобто «північний калоомте’» (мовою ієрогліфічної писемності майя шаман означає «північ»), у цьому випадку вказівка на сторону світу пов'язана не з титулом калоомте’, а з теонімом К’авііль, що часто входить до особистого царського імені. Таким чином у тексті йдеться про царя Шаман-К’авііля, що носив найвищий у політичній ієрархії майя класичної доби титул калоомте’.[xii] Досі про правителя Коби з таким іменем нічого не було відомо. На стелі 6 з Коби під 623 роком згадано владаря, ім’я якого не збереглося,[xiii] а з 640 року, як показав С. Гюнтер, у Кобі правила жінка-цариця.[xiv] Тепер ми знаємо, що між ними упродовж кількох років трон займав Шаман-К’авііль, він став царем у 632 році й менш як рік потому провів традиційну ювілейну церемонію.

Нижній фрагмент стели 11 (фото В. Переса)

Цікаво, що на інших монументах з Коби, зокрема на стелі 4, зафіксовано схожу схему, коли напис починається з дати завершення календарного періоду, а далі ретроспективно згадано воцаріння правителя. Цілком можливо, отже, що й на стелі 11 текст мав починатися датою завершення двадцятиріччя 9.10.0.0.0. Імовірно, ще однією частиною стели 11 первинно був невеликий блок, знайдений у 1970-х роках при розкопках сходів «Споруди 1», що нині відомий як фрагмент 1 і зберігається в сховищі городища Коба. На ньому можна розпізнати кілька елементів запису Початкової серії: вступний ієрогліф, невелику частину від запису позиції чотирьохсотріч і повний запис позиції «10 двадцятиріч». За каліграфією та розміром ієрогліфів фрагмент 1 подібний до решти тексту стели 11, тому логічно припустити, що це невеликий уламок вирізьбленої на монументі дати Початкової серії 9.10.0.0.0.[xv]

Фрагмент 1, що первинно був, імовірно, частиною стели 11 (фото В. Переса, промальовка О. Еспарси)

Крім важливої інформації про Шаман-К’авііля на стелі 11 увагу дослідників привернув підпис бранця, що складається з чотирьох ієрогліфічних блоків. Хоча ієрогліфи добре збереглися, вони складні для читання, тому наразі неможливо із впевненістю назвати ім’я бранця або встановити місце його походження. У блоці I2 чітко видно логограму IK’, яка за класичної доби була частиною «емблемного ієрогліфа» царства Ік’а (Мотуль-де-Сан-Хосе). Складно сказати, чи маємо ми тут свідчення вдалої військової кампанії Шаман-К’авііля проти Ік’а. На думку О. Еспарси, відповідний фрагмент тексту стели 11 недостатньо ясний аби на його підставі робити далекосяжні висновки про війну між двома віддаленими царствами.[xvi] Втім, цілковито відкидати можливість походу правителя Коби в район озера Петен-Іца, де розташовувалося царство Ік’а, мабуть, передчасно, адже у наших знаннях про історію майя ще дуже багато «білих плям». Імовірно, з’ясувати істину в цьому питанні дозволять нові відкриття у Кобі або інших городищах стародавніх майя.